НАПЛОДИТИ

наплоди́ти дієслово доконаного виду розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

НАПЛОДИТИСЯ →← НАПЛОДЖЕНИЙ

Смотреть что такое НАПЛОДИТИ в других словарях:

НАПЛОДИТИ

НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́... смотреть

НАПЛОДИТИ

НАПЛОДИ́ТИ, плоджу́, пло́диш, док., кого, чого, що і без прям. дод., розм.1. Вивести, привести яку-небудь кількість (птахів, тварин, комах).– Он яку че... смотреть

НАПЛОДИТИ

-плоджу, -плодиш, док., перех., розм. 1) Вивести, привести яку-небудь кількість (птахів, тварин, комах). || Народити яку-небудь кількість. 2) Розвести... смотреть

НАПЛОДИТИ

-плоджу, -плодиш, док. , перех. , розм. 1》 Вивести, привести яку-небудь кількість (птахів, тварин, комах).|| Народити яку-небудь кількість.2》 Розве... смотреть

НАПЛОДИТИ

мног.; разг. вывести (только о птицах и животных); наплодить (о птицах и животных; грубо - о людях)

НАПЛОДИТИ

(дітей) народити; (жаб) вивести, розвести; З. П. намножити.

НАПЛОДИТИ

To bring forth, to produce

НАПЛОДИТИ

наплоди́ть, размно́жить

НАПЛОДИТИ

-джу, -диш napłodzić

НАПЛОДИТИ СЕ

наплоди́ться, размно́житься

T: 133