Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НАПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до наплоди́ти.– Треба не забувати, дитино, що вовченята, наплоджені вовчицею, зростають вовками теж у лісі (із журн.).
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наплодити.
ад'єктив
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до наплодити.