МЕТИКУВАТИЙ

метикува́тий прикметник розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

МЕТИЛ →← МЕТИКУВАТИ

Смотреть что такое МЕТИКУВАТИЙ в других словарях:

МЕТИКУВАТИЙ

КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО... смотреть

МЕТИКУВАТИЙ

МЕТИКУВА́ТИЙ, а, е, розм.1. Те саме, що метико́ваний.Голови колгоспів – люди терті, метикуваті – одразу, уже по складу викликаних, відчули, якого харак... смотреть

МЕТИКУВАТИЙ

-а, -е, розм. 1) Те саме, що метикований. 2) Такий, над яким треба добре поміркувати. Метикувата задача.

МЕТИКУВАТИЙ

-а, -е, розм. 1》 Те саме, що метикований.2》 Такий, над яким треба добре поміркувати. Метикувата задача.

МЕТИКУВАТИЙ

ад'єктив

МЕТИКУВАТИЙ

разг. 1) смекалистый; сообразительный 2) (сложный, хитроумный) замысловатый

МЕТИКУВАТИЙ

див. розумний; спритний

T: 125