Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА... смотреть
МЕТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.1. Мати здатність міркувати, думати.– Ми з тобою – люди, що вміють метикувати (Олесь Досвітній);– І скільки вже на... смотреть
-ую, -уєш, недок., розм. 1) неперех. Мати здатність міркувати, думати. || Міркувати над чим-небудь; розмірковувати. || Розуміти щось, догадуватися про... смотреть
-ую, -уєш, недок. , розм. 1》 неперех. Мати здатність міркувати, думати.|| Міркувати над чим-небудь; розмірковувати.|| Розуміти щось, догадуватися п... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)крав.Дієприслівникова форма: метикувавши, метикуючи1. (неперех.) мати здатнiсть мiркувати, думати2. прикидати в голов... смотреть
міркувати, думати, мізкувати, мудрувати, розмірковувати, розкидати головою , ф. кумекати, микитити, варити головою; (на чому) знатися, розумітися; (прикидати в голові) обмірковувати, обдумувати.... смотреть
розм.to ponder, to think; to know the ropes; to savvy; to see the point (of), to catch on
див. думати
Метикува́ти, -ку́ю, -ку́єш
разг. смекать, соображать, разг. кумекать