Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИМО́ВА (спосіб, манера вимовляти слова), ДИ́КЦІЯ, ГОВІ́РКА розм., ГО́ВІР розм., ПРОНО́НС книжн. рідко (щодо французької мови). Обдарований незвичайним... смотреть
ГОВІ́РКА, и, ж.1. тільки одн., діал. Розмова.Говірка на вулиці, тупання; ворота рипали, віконця стукали; усе чула Галя... (Марко Вовчок);Кобзар чув при... смотреть
імен. жін. родуговор сущ. муж. родавід слова: говірокімен. чол. родувід слова: говіркийприкм., має ступ. порівн.який любить поговорити, охочий до розм... смотреть
-и, ж. 1) лінгв. Різновид загальнонародної мови, поширений на невеликій території. 2) тільки одн., діал. Розмова. 3) тільки одн., розм. Манера говорит... смотреть
гові́рка[гоув’ірка]-ркие, д. і м. -рц'і, мн. гов'ірки, гов'ірокдв'і гоув'іркие
Гові́рка. Розмова, повідомлення, інформація. Рівночасно сказав др. Цуркан, що семінаристи учать ся по-руски в семінариї[...] Алея не вірю в таку говірку. Хиба, учать по-руски тайком (сьміх), бо на универзитеті нізто не знає о такій науці (Є. Пігуляк, Б., 1895, 7, 2).... смотреть
-и, ж. 1》 лінгв. Різновид загальнонародної мови, поширений на невеликій території.2》 тільки одн. , діал. Розмова.3》 тільки одн. , розм. Манера го... смотреть
1) лінгв. dialect; (місцева) patois2) розм. (вимова) pronunciation, accent
діялект; (певної соціяльної групи) арґо, неґ. жаргон, сленг, суржик; (дитяча) лексикон; Д. розмова, бесіда.
【阴】 语 方言
Гаворкагамонкагоман
1) лингв. говор 2) обл. разговор 3) (манера говорить) говор, разг. говорок
{гоуві́рка} -ркие, д. і м. -рці, мн. говірки́, говіро́к дві гоуві́ркие.
див. мова; розмова
Гові́рка, -рки, -рці; -ві́рки, -рок
гаворкагамонкагоман
гаворка гамонка гоман
-и ż gwara