ГОВІРКИЙ

говірки́й прикметник

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ГОВІРКО →← ГОВІРКА

Смотреть что такое ГОВІРКИЙ в других словарях:

ГОВІРКИЙ

БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ... смотреть

ГОВІРКИЙ

ГОВІРКИ́Й, а́, е́.Який любить поговорити, охочий до розмов; балакучий.Старі люди говіркі (Ганна Барвінок);Говіркий і поважний гість сподобався Матвієві... смотреть

ГОВІРКИЙ

ГОВІРКИЙ – ГОВІРКОВИЙГовіркий. Балакучий: говіркий хлопець, говірка бабуся.Говірковий. Який стосується говірки – різновиду загальнонародної мови: говір... смотреть

ГОВІРКИЙ

прикм., має ступ. порівн.який любить поговорити, охочий до розмов; балакучийразговорчивый

ГОВІРКИЙ

[howirkyj]прикм.gadatliwy

ГОВІРКИЙ

-а, -е. Який любить поговорити, охочий до розмов; балакучий.

ГОВІРКИЙ

балакучий, балакливий, гомінливий, гомінкий, лепетливий, д. говірливий, говорючий.

ГОВІРКИЙ

разговорчивый, говорливый, словоохотливый, разг. речистый; общительный

ГОВІРКИЙ

див. балакучий

ГОВІРКИЙ

-а, -е.Який любить поговорити, охочий до розмов; балакучий.

ГОВІРКИЙ

【形】 好说的, 饶舌的

ГОВІРКИЙ

Говірки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х

ГОВІРКИЙ

Talkative; garrulous, loquacious

ГОВІРКИЙ

gadatliwy, rozmowny

T: 187