Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НАВЧА́ННЯ (процес передавання й засвоєння знань, уміння, досвіду), УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ) розм., ВЧИТТЯ́ заст., НАУ́КА заст.; ОСВІ́ТА (піднесення рівня знан... смотреть
1) (навчання, вивчення) learning, studying, studies (pl.); (ремесла) apprenticeship2) військ. exercise, drill3) (філософське, політичне тощо) doctrine,... смотреть
【中】1) 学, 学习2) 军 操练, 训练3) 教, 教导, 学说, 主义, 理论; 宗 教义, 教理
вче́ння[ўчен':а]= учення-н':а, р. мн. -ен'
імен. сер. родудив. ученняучение
ВЧЕ́ННЯ див. уче́ння.
(у школі) наука. навчання, д. вчиття; (Коперніка) теорія; (релігійне) віровчення, догмати; (батькове) ЖМ. порада, настанова.
(сукупність тверджень в якійсь галузі знань) теорія, книжн. доктрина, (про систему поглядів) концепція.
учення -я n uczenie, nauczanie; nauka
{ўче́н:а} = учення -н:а, р. мн. -ен.
Lära, studium
Lære, studium
Lære, studium
Навучанне
სწავლა, შესწავლა
навучанне
навучанне
doctrine
гармонійна стилістична система, яку започаткували Цицерон, Квінтіліан та ін., в Україні — Феофан Прокопович, в Росії — Михайло Ломоносов: стиль простий (низький) ощадливий, ясний, скромний, позбавлений тропів, потребує слів невишуканих, комунікативних, поширений у буденному житті; стиль високий (піднесений) багатий, насичений тропами і фігурами, стандартно відпрацьований, призначений для святкових промов і високого чину; стиль середній (поміркований) позбавлений крайностей низького і високого. Ритори вважали його ідеалом доброї мови, мірою такту.... смотреть
[wczenńa fizjokratiw]fizjokratyzm