ВЧЕНИЙ

вче́ний 1 дієприкметник від: вчи́ти вче́ний 2 прикметник освічений; пов'язаний з наукою вче́ний 3 іменник чоловічого роду, істота фахівець в певній галузі науки

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ВЧЕННЯ →← ВЧЕНІСТЬ

Смотреть что такое ВЧЕНИЙ в других словарях:

ВЧЕНИЙ

ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́... смотреть

ВЧЕНИЙ

Вчений, а недовчений, гірше простака.Не скінчив своєї науки і тому робить гірше від того, що зовсім не вчився.Вчений, а нетовчений.Вчився теорії, та пр... смотреть

ВЧЕНИЙ

I【形】 学者的; 学术(性) 的Вчена рада 学术委员会Вчений ступінь 学位II【阳】 学者; 科学家

ВЧЕНИЙ

I [wczenyj]прикм.uczonyII [wczenyj]ч.uczony, naukowiec

ВЧЕНИЙ

1) (науковий) scientificвчений секретар — academic (scientific) secretaryвчена рада — academic council2) (освічений) learned, erudite3) (як ім.) scient... смотреть

ВЧЕНИЙ

вче́ний[ўченией]= ученийм. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і, дієприкм., прикм., ім.

ВЧЕНИЙ

імен. чол. роду, жив.див. ученийученый¤ вчена рада -- ученый совет ад'єктивученый

ВЧЕНИЙ

ВЧЕ́НИЙ¹ див. у́чений.ВЧЕ́НИЙ² див. уче́ний.

ВЧЕНИЙ

1. науковець, (вона) науковка, науковиця2. це навчений (пес)

ВЧЕНИЙ

освічений, тренований, навчений, вишколений, досвідчений; ЯК ІМ. науковець, знавець, ерудит, ок. фахівець, спеціяліст; (ведмідь) муштрований; (- книжку) ЖМ. серйозний, мудрий; (битий) провчений.... смотреть

ВЧЕНИЙ

вченість, вчення, вчепити, вчепитися, вчесати див. учений, ученість і т. д.

ВЧЕНИЙ

вченість, вчення, вчепити, вчепитися, вчесати див. учений, ученість і т. д.

ВЧЕНИЙ

{ўче́нией} = учений м. (на) -ному/-нім, мн. -ні, дієприкм., прикм., ім..

ВЧЕНИЙ

див. освічений

ВЧЕНИЙ

учений -ного m uczony, naukowiec

ВЧЕНИЙ

Вучоны

ВЧЕНИЙ

см. учений

ВЧЕНИЙ

вучоны

ВЧЕНИЙ

вучоны

ВЧЕНИЙ СЕКРЕТАР

вчений секретар див. учений секретар

T: 212