РОЗПАЧ

ро́зпач іменник чоловічого роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

РОЗПАЧЛИВИЙ →← РОЗПАХТІТИСЯ

Смотреть что такое РОЗПАЧ в других словарях:

РОЗПАЧ

РО́ЗПАЧ, у, ч.Стан сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності; відчай.Жіночі уста шепочуть благання; очі піднесені догори..; але в жадних не... смотреть

РОЗПАЧ

БЕЗНАДІ́Я (відсутність сподівань на краще), БЕЗНАДІ́ЙНІСТЬ, БЕЗВИ́ХІДНІСТЬ, БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, БЕЗПРОСВІ́ТОК підсил. рідко; БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНІСТЬ, БЕЗВИГЛЯ́... смотреть

РОЗПАЧ

-у, ч. Стан сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності; відчай. •• Впадати в розпач — піддаватися почуттю сильного душевного болю, безнадій... смотреть

РОЗПАЧ

імен. чол. родустан сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності; відчайотчаяние сущ. ср. рода

РОЗПАЧ

-у, ч. Стан сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності; відчай.Впадати в розпач — піддаватися почуттю сильного душевного болю, безнадійності... смотреть

РОЗПАЧ

【阳】 绝望, 悲观失望У розпачі 在绝望中Вдатися в розпач 陷人绝望Довести до розпачу 弄到悲观失望的地步

РОЗПАЧ

ро́зпач[розпач і роспач]-чу, ор. -чеим, м. (ў) -ч'і, р. мн. -ч'іў

РОЗПАЧ

[rozpacz]ч.rozpacz

РОЗПАЧ

отчаяние вдаватися, вдатися в розпач — приходить, прийти [впадать, впасть] в отчаяние доводити, довести до розпачу — приводить, привести в отчаяние

РОЗПАЧ

Despair, despondencyдоводити до розпачу — to drive to despair

РОЗПАЧ

-у m, rozpacz вдатися в ~ pogrążyć się w rozpaczy довести до розпачу doprowadzić do rozpaczy

РОЗПАЧ

{ро́зпач і ро́спач} -чу, ор. -чеим, м. (ў) -чі, р. мн. -чіў.

РОЗПАЧ

див. сум

РОЗПАЧ

Ро́зпач, -чу, -чеві, -чем, в -чі

РОЗПАЧ

Адчайроспач

РОЗПАЧ

ро́зпач :◊ ґранатовий розпач → "ґранатовий"

РОЗПАЧ

Desperasjon, håpløshet

РОЗПАЧ

розпука, безнадія, відчай, безнадійність.

РОЗПАЧ

Fortvivlelse

РОЗПАЧ

Desperation

РОЗПАЧ

адчайроспач

РОЗПАЧ

адчай роспач

РОЗПАЧ

სასოწარკვეთა

РОЗПАЧ

розпач, -у

T: 183