РОЗПА́ЧЛИВИЙ, а, е.1. Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем.У нас в хаті ридання голосне та гірке, та розпачливе (Марко Вовчок);У Васильк... смотреть
НЕВТІ́ШНИЙ (про важкий психічний стан, почуття, плач і т. ін. — який неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти), БЕЗУТІ́ШНИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВ... смотреть
-а, -е. 1) Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем. || Який впав у розпач; охоплений розпачем. || у знач. ім. розпачливий, -вого, ч.; розп... смотреть
-а, -е.1》 Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем.|| Який впав у розпач; охоплений розпачем.|| у знач. ім. розпачливий, -вого, ч. ; ... смотреть
розпа́чливий[розпачлиевией і роспачлиевией]м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
[rozpaczływyj]прикм.rozpaczliwy, beznadziejny
ад'єктив1. який виражає розпач2. дуже тяжкий; безпорадний, безвихіднийотчаянный
(стан) безвихідний, безнадійний, безпорадний; (крик) відчайдушний, несамовитий, нестямний, шалений, дикий.
Deplorable, heart breaking, heartrending, sad, desperate
【形】 绝望的, 悲观失望的
{розпа́члиевией і роспа́члиевией} м. (на) -вому/-вім, мн. -ві.
див. сумний
(який пройнятий відчаєм) відчайдушний, безнадійний.
Розпа́чливий, -ва, -ве
полный отчаяния, отчаянный