Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОЛОНЕ́НИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до полони́ти.З'являються переможці елліни, що женуть списами поперед себе, мов отару, гурти вже полонених і пов'язаних ... смотреть
ПОЛОНЕ́НИЙ ім. (той, кого взято в полон), ПОЛОНЕ́НИК рідше, БРА́НЕЦЬ заст., поет., ПОЛОНЯ́НИК заст., ПОЛОНЯ́НИН перев. фольк.; ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕ́НИЙ (під... смотреть
I полон`ений-а, -е, прикм. Взятий у полон; який перебуває у полоні. || у знач. ім. полонений, -ного, ч. Той, кого взято в полон (у 1 знач.). II пол`он... смотреть
корень - ПОЛОН; суффикс - ЕН; окончание - ИЙ; Основа слова: ПОЛОНЕНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ПОЛОН; ∧ - ЕН; ⏰ - ИЙ; Слово ... смотреть
I полон`ений-а, -е, прикм. Взятий у полон; який перебуває у полоні.|| у знач. ім. полонений, -ного, ч. Той, кого взято в полон (у 1 знач. ).II пол... смотреть
1) прикм. captive2) ім. captive; war prisoner
ад'єктивпленный
див. невільник
як ім., бранець, військово-полонений, р. полоненик, полонянин.
【阳】 俘虏; 战俘
Полоне́ний, -на, -не
-еного m wzięty do niewoli, jeniec
Tillfångatagen
Tilfangetagen
Captif
Fangen
captive