ПОЛОНЕНИК

полоне́ник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПОЛОНЕННЯ →← ПОЛОНЕНИЙ

Смотреть что такое ПОЛОНЕНИК в других словарях:

ПОЛОНЕНИК

ПОЛОНЕ́НИЙ ім. (той, кого взято в полон), ПОЛОНЕ́НИК рідше, БРА́НЕЦЬ заст., поет., ПОЛОНЯ́НИК заст., ПОЛОНЯ́НИН перев. фольк.; ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕ́НИЙ (під... смотреть

ПОЛОНЕНИК

ПОЛОНЕ́НИК, а, ч.Людина, яку взято в полон; бранець.Черкеси зв'язали обох полонеників, прив'язали їх до коней і погнали (М. Коцюбинський);Великі монгол... смотреть

ПОЛОНЕНИК

імен. чол. роду, жив.

ПОЛОНЕНИК

-а, ч. Людина, яку взято в полон; бранець.

ПОЛОНЕНИК

див. невільник

ПОЛОНЕНИК

-а, ч. Людина, яку взято в полон; бранець.

ПОЛОНЕНИК

Полоне́ник, -ка; -ники, -ків

ПОЛОНЕНИК

Prisoner, captive

ПОЛОНЕНИК

полоненик, -а

T: 183