Орфографічний словник української мови
ЧУЧЕЛО
чу́чело 1 іменник середнього роду набита тирсою, соломою шкура тварини, птаха чу́чело 2 іменник чоловічого роду, істота про людину лайл., зневажл., рідко
Смотреть другие описания
чу́чело 1 іменник середнього роду набита тирсою, соломою шкура тварини, птаха чу́чело 2 іменник чоловічого роду, істота про людину лайл., зневажл., рідкоСмотреть другие описания