ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ... смотреть
ОБРИ́ДЛИВИЙ, а, е.1. Який обридає чимось; набридливий.Старий Іван Лаврусь скинув обридливу сльозу, що пробігла по всьому виду (Б. Грінченко).2. Огидний... смотреть
обри́дливий[обридлиевией]м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
-а, -е. 1) Який обридає чимось; набридливий. 2) Огидний, бридкий.
ад'єктивнадоедливый
-а, -е.1》 Який обридає чимось; набридливий.2》 Огидний, бридкий.
див. гидкий; докучливий; нав'язливий
1) надоедливый 2) (неприятный) противный; (сильнее) отвратительный, омерзительный
【形】 讨厌的, 令人厌烦的
набридливий, ДОКУЧЛИВИЙ; ОГИДНИЙ, бридкий; обридний.
Loathsome, detestable, boring
{обри́длиевией} м. (на) -вому/ -вім, мн. -ві.
Обри́дливий, -ва, -ве
Огидний [V,XII]