БАРАХОЛЬНИК

барахо́льник іменник чоловічого роду, істота розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

БАРАХОЛЬНИЦЯ →← БАРАХОЛЬНИЙ

Смотреть что такое БАРАХОЛЬНИК в других словарях:

БАРАХОЛЬНИК

БАРАХО́ЛЬНИК, а, ч., розм.1. Людина, що скуповує та перепродує старі речі.Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша м... смотреть

БАРАХОЛЬНИК

ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. ... смотреть

БАРАХОЛЬНИК

-а, ч., розм. 1) Людина, що скуповує та перепродує старі речі. 2) зневажл. Про погану людину.

БАРАХОЛЬНИК

імен. чол. роду, жив.розм.

БАРАХОЛЬНИК

-а, ч. , розм. 1》 Людина, що скуповує та перепродує старі речі.2》 зневажл. Про погану людину.

БАРАХОЛЬНИК

барахольник, -а

T: 129