Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОБКОЛУ́ПАНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до обколупа́ти.Сама ж стіна, при якій сконала жінка, була вся, на віддалі простягнутої руки, обколупана (В. Барка).2.... смотреть
ОБЛУ́ПЛЕНИЙ (який повністю чи частково втратив верхній шар покриття; який відпав, обсипався частинками, шматками), ОБЛУ́ЩЕНИЙ, ОБДЕ́РТИЙ, ОБША́РПАНИЙ, ... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обколупати. 2) у знач. прикм., рідко.Який обсипався, обліз (про будівлю).
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обколупати.2》 у знач. прикм. , рідко.Який обсипався, обліз (про будівлю).