ОБЕРОФІЦЕР

о́бер-офіце́р іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ОБЕРПОЛІЦМЕЙСТЕР →← ОБЕРНУТИСЯ

Смотреть что такое ОБЕРОФІЦЕР в других словарях:

ОБЕРОФІЦЕР

-а, ч., іст. У збройних силах ФРН (бундесвері) – старший офіцер.

ОБЕРОФІЦЕР

-а, ч. , іст. У збройних силах ФРН (бундесвері) – старший офіцер.

T: 200