ОБЕРІНТЕНДАНТ

о́бер-інтенда́нт іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ОБЕРЕГОВИЙ →← ОБЕРІГАТИСЯ

Смотреть что такое ОБЕРІНТЕНДАНТ в других словарях:

ОБЕРІНТЕНДАНТ

-а, ч. Старший інтендант.

ОБЕРІНТЕНДАНТ

-а, ч. Старший інтендант.

T: 184