Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до обгороди́ти.Двір добре обгороджений, що не можна зайти (з казки);Юра вийшов на невеличку сіножать, обгороджену ворин... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обгородити. || обгороджено, безос. присудк. сл.
(ким/чим)ад'єктивогороженный
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до обгородити.|| обгороджено, безос. присудк. сл.
Обгоро́джений, -на, -не
Enclosed, fenced
техн. обведённый, обнесённый