ОБВА́ЛЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до обвали́ти.– Не вмирайте, мамо, чуєте? .. Мати .. розплющила свої великі очі, як обвалені копитом ямки на лузі з водо... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обвалити. || обвалено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який має сліди обвалів.
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обвалити.|| обвалено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який має сліди обвалів.
ад'єктивобваленный
техн. обваленный, обрушенный (обваленный)