Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОБВІ́ТРЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до обві́трити.Його бліда рука ставала ще білішою, коли він торкався нею засмаглого чола, обвітреного всіма вітрами Євр... смотреть
ОБВІ́ТРЕНИЙ (який став пересохлим, шершавим від вітру — про шкіру), ДУ́БЛЕНИЙ розм. Це був прекрасний екземпляр мужчини. Обличчя обвітрене й мужнє, а т... смотреть
обві́трений[оубв’ітреинией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвітрити. || у знач. прикм.
ад'єктивобветренный
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до обвітрити.|| у знач. прикм.
【形】 被(风) 吹打的
{оубві́треинией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
Weather-beaten, weathered
Обві́трений, -на, -не