ОБІ́ЦЯНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до обіця́ти.– Йду шукати мою телицю, котра мені була обіцяна (А. Калин);Нетерпляче чекаю обіцяного тобою великого листа ... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обіцяти. || обіцяно, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. обіцяне, -ного, с. Те, що хтось кому-небудь обіцяє чи обі... смотреть
обі́цяний[оуб’іц'анией]м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обіцяти.|| обіцяно, безос. присудк. сл. 2》 у знач. ім. обіцяне, -ного, с. Те, що хтось кому-небудь обіцяє ч... смотреть
[obicjanyj]прикм.obiecany, przyrzeczony
ад'єктиввід слова: обiцятиобещанный
{оубі́цанией} м. (на) -ному /-нім, мн. -ні.
Обі́цяний, -на, -не
обещанный