Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НОВОВІ́РЕЦЬ, рця, ч.Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт.Завзяття, енергія нововірця.
-рця, ч. Послідовник нового вчення, нової віри.
-рця, ч. Послідовник нового вчення, нової віри.
нововірець, -рця
див. НЕОФІТ.