Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙ розм., НОРОВЛИ́ВИЙ розм. (непок... смотреть
НЕПОКІ́РЛИВИЙ, а, е.Схильний до непослуху, непокори.– Я, мамо, примітила, що Герман трохи непокірливий і навіть палкий, сердитий (І. Нечуй-Левицький);/... смотреть
Indocile, unruly, refractory, recalcitrant, insubordinate; disobedient; contumacious
-а, -е. Те саме, що непокірний.
ад'єктивнепокорный
【形】 不驯服的, 不顺从的; 倔强的, 执拗的
див. непокірний
НЕПОКІРНИЙ, НОРОВИСТИЙ, натуристий, з норовом; неслухняний.
Непокі́рливий, -ва, -ве
= непокірний непокорный; строптивый
-а, -е.Те саме, що непокірний.