Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн., ... смотреть
БАЙДУ́ЖЛИВИЙ, а, е, рідко.Те саме, що байду́жий 1.* Образно. А сонце цілує (байдужливе сонце!) Її [пальми] чарівничий наряд (П. Грабовський).
-а, -е, рідко. Те саме, що байдужий 1).
ад'єктив
див. байдужий
-а, -е, рідко.Те саме, що байдужий 1).