Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
неудосконаленість, -ності, ж. Стан за знач. невдосконалений, неудосконалений.
[newdoskonałenist']ж.niedoskonałość
НЕВДОСКОНА́ЛЕНІСТЬ див. неудоскона́леність.
імен. жін. роду
неудосконаленість, -ності, ж. Стан за знач. невдосконалений, неудосконалений.