Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НАЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до начепи́ти.Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров'ячі та кінськ... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до начепити. || начеплено, безос. присудк. сл.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до начепити.|| начеплено, безос. присудк. сл.
ад'єктивнацепленный
техн. навешенный, нацепленный