НАЧАЛЬНИЦЯ

нача́льниця іменник жіночого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

НАЧАЛЬНИЧИЙ →← НАЧАЛЬНИЦЬКИЙ

Смотреть что такое НАЧАЛЬНИЦЯ в других словарях:

НАЧАЛЬНИЦЯ

НАЧА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.Жін. до нача́льник.[Прокопенко:] Я приїхав аж у вашу Грабарівку. І оце розшукую вашу начальницю (З. Мороз);Комдив сидів у кабінеті на... смотреть

НАЧАЛЬНИЦЯ

Head, chief, manager, superior; військ. commanderбезпосередній начальниця — immediate superiorначальниця зв'язку — військ. chief signal officerначальни... смотреть

НАЧАЛЬНИЦЯ

імен. жін. роду, жив.начальница

НАЧАЛЬНИЦЯ

-і. Жін. до начальник.

НАЧАЛЬНИЦЯ

-і.Жін. до начальник.

T: 831