Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ кни... смотреть
НАСЛІ́ДУВАЧ, а, ч.Той, хто наслідує кого-, що-небудь, дотримується чиїхось поглядів, якогось учення; послідовник.Шевченко рисував у своїх віршах дійсно... смотреть
-а, ч. 1) Той, хто наслідує кого-, що-небудь. 2) чого. Той, хто наслідує чиї-небудь погляди, дотримується якогось учення; послідовник.
імен. чол. роду, жив.подражатель
-а, ч. 1》 Той, хто наслідує кого-, що-небудь.2》 чого. Той, хто наслідує чиї-небудь погляди, дотримується якогось учення; послідовник.
[nasliduwacz]ч.naśladowca
жм. папуга; (стилю) епігон; (ідей) ПОСЛІДОВНИК; п! ПІДСПІВАЧ.
Наслі́дувач, -ча, -чеві, чем; -вачі
Imitator
наслідувач, -а
подражатель