Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЖИ́ТИ (бути жителем якоїсь країни, місцевості, будинку), ПРОЖИВА́ТИ, ПРОБУВА́ТИ рідше, ПОЖИВА́ТИ розм., СИДІ́ТИ розм.; НАСЕЛЯ́ТИ (про велику кількість ... смотреть
НАСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., що.1. Займати якусь місцевість, приміщення і т. ін. поселеннями, жителями; заселяти.2. ті... смотреть
-яю, -яєш, недок., населити, -селю, -селиш, док., перех. 1) Займати поселеннями, жителями якусь місцевість, приміщення і т. ін.; заселяти. 2) тільки н... смотреть
Заселювати, заселити, позаселювати, обсолювати, обселити, пообселювати, оселювати, оселити, пооселювати, поселювати, поселити, усолювати, уселити, залю... смотреть
-яю, -яєш, недок. , населити, -селю, -селиш, док. , перех. 1》 Займати поселеннями, жителями якусь місцевість, приміщення і т. ін.; заселяти.2》 тільки... смотреть
недок. населяти, док. населитиto populate, to people, to settle
【未】1) 居住; 使有居民, (使) 住满2) 居住于; 栖居于
несов. - населяти, сов. - населити населять, населить
Населя́ти, -ля́ю, -ля́єш
Bebo, bosätta, befolka
Befolke, bosette
Befolke, bosætte
-яю, -яєш zaludniać
დასახლება