Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НАСІКА́ЛЬНИК, а, ч.Робітник, який робить на чому-небудь насікання.
-а, ч. Той, хто займається насіканням нарізів, зазублин, насічок тощо.
імен. чол. роду, жив.
-а, ч. Той, хто займається насіканням нарізів, зазублин, насічок тощо.
техн. насекальщик (специальность)
насікальник, -а