Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИ розм., ЧИ́СЛИТИ розм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: нарахувавши1. рахуючи, визначити число, кiлькiсть кого-, чого-небудь2. мати в собi, в своєму скл... смотреть
недок. нараховувати, док. нарахувати1) (налічувати) to count, to reckon2) to number3) бух. to put (to set) down to one's account
НАРАХУВА́ТИ див. нарахо́вувати.
див. нараховувати.
【完】 见 нараховувати
див. нараховувати.
сов. от нараховувати