НАПУСТИТИ

напусти́ти дієслово доконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

НАПУСТИТИСЯ →← НАПУСТ

Смотреть что такое НАПУСТИТИ в других словарях:

НАПУСТИТИ

НАВРО́ЧЕНО предик., кому, НА́СЛАНО на кого, НАПУ́ЩЕНО на кого, НАВРО́ЧИЛО (НАУРО́ЧИЛО рідко) безос., кого, ПОРО́БЛЕНО, ЗАПОДІ́ЯНО, ПОДІ́ЯНО, ПОЧИ́НЕНО ... смотреть

НАПУСТИТИ

напуска́ти / напусти́ти дурману́. Змушувати вірити в що-небудь нереальне; обманювати. (Петя:) Стривайте. Ніби хрест поворухнувся. (Коваль:) Облиш. Дурману напускаєш (І. Микитенко); Тамара Микитівна з качалкою в руках безцеремонно смикнула його (Гайсина) за рукав і погрозливо сказала: — Гляньте, який знайшовся. Напустив дурману, та й уже. Ні, голубе, любив кататися, люби і саночки возити! (П. Панч). напуска́ти / напусти́ти тума́ну́ на кого і без додатка. 1. Робити що-небудь незрозумілим, заплутаним і т. ін. Чому ж автори раптом “напускають туману”? (З журналу); Щось багато цей молодий колега напустив туману (М. Стельмах). 2. на кого. Обманювати, зваблювати когось. При світлі такого вогника (гордості) важко “напустити туману” на дівчину пошляку, гульвісі, любителеві скороминущих насолод (З газети). пуска́ти / пусти́ти ману́ (в ві́чі). Обдурювати, змушувати вірити в що-небудь нереальне. — Ходімо разом,— гукають перші.— Куди? — Та до пана ж. Волі правити.— Ідіть, коли його (пана) самого вже правцем поставило,— хтось одказав. Душ з п’ять зареготало.— Та то ману тілько пускають. Знаємо ми,— твердили перші (Панас Мирний); — Привезли якогось свого слідувателя (слідчого) з Мойсинець і хочуть слідство наводити на те вбивство. Ману пускають (Іван Ле); напусти́ти ома́ну. — Та хтось зумисне покопирсав ломакою, щоб напустити на нас оману,— сказала Гризельда, придивляючись до слідів (І. Нечуй-Левицький).... смотреть

НАПУСТИТИ

недок. напускати, док. напустити1) (наповнювати) to fill (with), to let inнапустити воду в резервуар — to fill a reservoir with water2) розм.напустити ... смотреть

НАПУСТИТИ

НАПУСТИ́ТИ див. напуска́ти.

НАПУСТИТИ

див. напускати.

НАПУСТИТИ

1) оста́вить, поки́нуть, бро́сить 2) запусти́ть 3) распусти́ть, избалова́ть 4) натра́вливать

НАПУСТИТИ

【完】 见 напускати

НАПУСТИТИ

техн. напускать, нахлёстывать

НАПУСТИТИ

див. напускати.

НАПУСТИТИ

сов. от напускати

НАПУСТИТИ СЕ

1) опусти́ться 2) распусти́ться

T: 6