НАМІСНИКУВАТИ

намісникува́ти дієслово недоконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

НАМІСНИЦТВО →← НАМІСНИК

Смотреть что такое НАМІСНИКУВАТИ в других словарях:

НАМІСНИКУВАТИ

НАМІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.Бути намісником, виконувати обов'язки намісника.Тоді Сулейман звелів одіслати її [Роксолану] в Малу Азію, до її сина-М... смотреть

НАМІСНИКУВАТИ

-ую, -уєш, недок. Бути намісником, обіймати посаду намісника.

НАМІСНИКУВАТИ

-ую, -уєш, недок. Бути намісником, обіймати посаду намісника.

T: 124