Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НАВА́ЛЮВАТИСЯ (натискаючи, лягаючи, опускаючись, придавлювати своєю вагою), НАЛЯГА́ТИ, НАПИРА́ТИ розм.; НАПОСІДА́ТИ розм., НАСІДА́ТИ розм. (звичайно пр... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: налігши1. навалюючись, лягаючи, давати на кого-, що-небудь2. (на кого-що, перен. ) охо... смотреть
недок. налягати, док. налягти1) to lean on; to lie upon, to press2) (завзято братися) to strain, to make an effortналягти на щось — перен. (на роботу, ... смотреть
наляга́ти / налягти́ на но́ги. Прискорювати ходу, швидше йти. — От якби-то так сталося! — забігає вперед думкою Пилипко та знай налягає на ноги, поспішаючи до лісу (Панас Мирний); І Максим поспішав, одчайдушно налягаючи на ноги (І. Багряний); Коли наближалися до села, дитина почала кричати. Грицько і Катерина налягли на ноги (Д. Косарик).... смотреть
НАЛЯГТИ́ див. наляга́ти.
див. налягати.
-яжу, -яжеш napaść; nacisnąć страх наліг на нього padł na niego strach; strach go obleciał
【完】 见 налягати
Узлегчыулегчы
див. налягати.
узлегчыулегчы
сов. от налягати
узлегчы улегчы
матем. налегать