Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р за... смотреть
БАГАТИР – БОГАТИРБагатир, -я, ор. -ем, розм. Багата людина; багатій. Тепер він уже багатир на всю губу: своєї землі скільки! (Б.Грінченко). Пох. багати... смотреть
БАГАТИ́Р, я́, ч., розм.Те саме, що бага́ч.Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок (Л. Глібов);Земля для всіх. А хто її має? А хто ж її має? Па... смотреть
-я, ч., розм. Те саме, що багач.
імен. чол. роду, жив.богатырь
[bahatyr]ч.bohater, heros
і БАГАТІЙ, багач, з. дука, дукар, дукач, о. золотий мішок, жм. капіталіст; тлк. БАГАТИР, флк. вернидуб, вернигора, ломус.
Багати́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -ти́рю! -тирі́, -рі́в, -ря́м
Це див. багач
див. багатий
див. багач
-я, ч. , розм. Те саме, що багач.
Волат
разг. богатей, богач
багатир, -я
волат
волат