БАГАТИР

багати́р іменник чоловічого роду, істота розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

БАГАТИРКА →← БАГАТИЙ

Смотреть что такое БАГАТИР в других словарях:

БАГАТИР

БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р за... смотреть

БАГАТИР

БАГАТИР – БОГАТИРБагатир, -я, ор. -ем, розм. Багата людина; багатій. Тепер він уже багатир на всю губу: своєї землі скільки! (Б.Грінченко). Пох. багати... смотреть

БАГАТИР

БАГАТИ́Р, я́, ч., розм.Те саме, що бага́ч.Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок (Л. Глібов);Земля для всіх. А хто її має? А хто ж її має? Па... смотреть

БАГАТИР

-я, ч., розм. Те саме, що багач.

БАГАТИР

імен. чол. роду, жив.богатырь

БАГАТИР

[bahatyr]ч.bohater, heros

БАГАТИР

і БАГАТІЙ, багач, з. дука, дукар, дукач, о. золотий мішок, жм. капіталіст; тлк. БАГАТИР, флк. вернидуб, вернигора, ломус.

БАГАТИР

Багати́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -ти́рю! -тирі́, -рі́в, -ря́м

БАГАТИР

Це див. багач

БАГАТИР

див. багатий

БАГАТИР

див. багач

БАГАТИР

-я, ч. , розм. Те саме, що багач.

БАГАТИР

Волат

БАГАТИР

разг. богатей, богач

БАГАТИР

багатир, -я

БАГАТИР

волат

БАГАТИР

волат

T: 129