Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БАБ|ИТИ (2*), -ЛЮ, -ИТЬ гл. Родить, быть роженицей: А иже то бабѩть. а тѣмъ повели. на •н҃• д҃нии ѡ(т)лоучитьсѩ. ѡ(т) цр҃кве. ѡли мл(т)ва вземъше ч(с)... смотреть
БА́БИТИ, блю, биш; мн. ба́блять; недок., кого і без прям. дод., розм., заст.Займатися акушерством, приймати дітей під час пологів.Свекруха моя в його [... смотреть
-блю, -биш; мн. баблять; недок., розм., заст. Займатися акушерством, приймати дітей під час пологів.
-блю, -биш; мн. баблять; недок. , розм. , заст. Займатися акушерством, приймати дітей під час пологів.
Ба́бити, ба́блю, ба́биш, ба́блять; баб, ба́бте; ба́блячи