Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НАДІ́Л¹, у, ч.1. Дія за знач. наділи́ти, наділя́ти 1.Між людьми із давніх-давен ідуть чутки про наділ землі (С. Чорнобривець);Після наділу, забуваючи з... смотреть
НАДІ́Л (ділянка землі, яку одержувала селянська сім'я для користування), ГРУНТ заст., НАРІ́З заст., НАРІ́ЗКА заст. І таки відстояла (мати) увесь давній... смотреть
I над`іл-у, ч. 1) Дія за знач. наділити, наділяти 1). 2) Ділянка землі, яку отримувала селянська сім'я для користування. II н`аділ-у, ч., зах. Те саме... смотреть
I над`іл-у, ч. 1》 Дія за знач. наділити, наділяти 1).2》 Ділянка землі, яку отримувала селянська сім'я для користування.II н`аділ-у, ч. , зах. Те саме... смотреть
наді́л[над’іл]-лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
[nadił]ч.nadział
рос. надел земельна ділянка, що надана в користування індивідуальному власникові, фермерові, сім'ї — тому, хто займається сільським господарством.
Share, portion; endowmentземельний наділ — plot of land, allotment
Частка, дільниця, див. парцеля
(землі) ділянка, іст. уділ; З. нагорода; г. НАДІЛ, пай, пайка, частка.
див. Земля
Наді́л, -лу, -лові; -ді́ли, -лів
{наді́л} -лу, м. (на) -лі, мн. -лие, -ліў.
-у m przydział
наділ, -у
надел
імен. чол. родунадел