НАВАЛЬНИК

нава́льник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

НАВАЛЬНИЦЯ →← НАВАЛЬНИЙ

Смотреть что такое НАВАЛЬНИК в других словарях:

НАВАЛЬНИК

НАВА́ЛЬНИК, а, ч.Шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою і т. ін.Працював [Гарасько] за навальника біля самої пічки .. Ліворуч, між подом і с... смотреть

НАВАЛЬНИК

ВАНТА́ЖНИК (робітник, що займається вантаженням), НАВАНТА́ЖУВАЧ, НАВАНТА́ЖНИК, НАВА́ЛЬНИК (шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою); ДО́КЕР (... смотреть

НАВАЛЬНИК

-а, ч. Шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою і т. ін.

НАВАЛЬНИК

імен. чол. роду, жив.

НАВАЛЬНИК

-а, ч. Шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою і т. ін.

НАВАЛЬНИК

Вантажник

НАВАЛЬНИК

навальник, -а

T: 189