Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́Д... смотреть
набира́тися / набра́тися гріха́. Робити те, що заборонене нормами християнської моралі. До таких непутящих, як оцей бусурман (вона ткнула пальцем на чоловіка), я не придивляюся, гріха не набираюся (Л. Яновська); З отцем, з ненькою полаюсь, Гріха наберуся (Укр.. пісні). набира́тися / набра́тися ду́ху. 1. Переборюючи страх, сором’язливість і т. ін., ставати рішучим, сміливим. — Тамара набирається духу і сміливо відбиває удар: — Я не сиділа за спиною… Я помагала мамі… (А. Хижняк); (Горніг:) Там, майстре, неабиякі новинки. Оце Петеревальдці набрались духу та й вигнали фабриканта (Леся Українка). 2. Відпочиваючи, відновлювати сили, міцніти. — А поки що набирайся духу після походу (О. Гончар). 3. якого. Перейматися певними поглядами, думками, ідеями і т. ін.; набувати певних властивостей. — Се ти, ходивши по всіх усюдах, набрався такого духу (Г. Квітка-Основ’яненко); Хлопці були ще в таких літах, коли вони ще не огрубіли, не постовбуріли, не набралися духу чоловічої самостійності (Грицько Григоренко). набира́тися / набра́тися ро́зуму (ума́, уму́-ро́зуму). Поповнювати свої знання, набувати життєвого досвіду. — Це наша школа, .. де наша дітвора навчається всьому та набирається розуму (Панас Мирний); Як віз ламається, чумак ума набирається (Укр.. присл..); — Нам треба хати-читальні, щоб .. уму-розуму набиратися (В. Речмедін); З розумним розуму наберешся, а з дурнем і останній згубиш (Укр.. присл..); — Що вже розумний, то розумний, бо набрався розуму од розумних людей (І. Нечуй-Левицький). набра́тися ю́шки (юхи́) від кого, чиєї, зневажл. Перейнятися чиїми-небудь поглядами, думками, настроями і т. ін.; засвоїти чиїсь манери, звичаї і т. ін. — Все одно не послухається. Все по-своєму зробить. А це вже і Ярина від нього юшки набралась, кирпу гне (І. Цюпа); Школярської юхи набрався (М. Номис).... смотреть
недок. набиратися, док. набратися1) (скупчуватися) to accumulate2) розм. (переймати, навчатися, засвоювати) to learn, to acquireнабратися нових сил — t... смотреть
набра́тися[набратиес'а]-беирус'а, -беирес':а, -беирец':а, -беиреимос'а, -беиреитес'а, -беируц':а; нак. -беирис'а, -беир'іц':а
НАБРА́ТИСЯ див. набира́тися.
{набра́тиеса} -беиру́са, -беире́с:а, -беире́ц:а, -беиреимо́са, -беиреите́са, -беиру́ц:а; нак. -беири́са, -беирі́ц:а.
див. набиратися.
【完】 见 набиратися
див. набиратися.