Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
МУМІФІКО́ВАНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до муміфікува́ти.У кургані Пазирик під час розкопок знайдено природно муміфікований труп коня (з наук.-попул. літ.).
[mumifikowanyj]прикм.mumifikowany
-а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до муміфікувати.
ад'єктивмумифицированный
-а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до муміфікувати.
Муміфіко́ваний, -на, -не