МРІЙНИК

мрі́йник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

МРІЙНИЦТВО →← МРІЙНИЙ

Смотреть что такое МРІЙНИК в других словарях:

МРІЙНИК

РОМА́НТИК (романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності), ІДЕАЛІ́СТ, МРІ́ЙНИК. Один Воздвиженський не згадував Тули, смі... смотреть

МРІЙНИК

МРІ́ЙНИК, а, ч.Той, хто любить мріяти.– Ви не лише лірик, що не пише поезій, але ще мрійник, котрий, може, й ніколи не віддавався свідомо мріям (О. Коб... смотреть

МРІЙНИК

-а, ч. Той, хто любить мріяти. || Той, хто в мріях відривається від реальної дійсності.

МРІЙНИК

імен. чол. роду, жив.мечтатель

МРІЙНИК

Dreamer, muser; visionary, daydreamer, fantast-monger; жарт. stargazer

МРІЙНИК

-а, ч. Той, хто любить мріяти.|| Той, хто в мріях відривається від реальної дійсності.

МРІЙНИК

【阳】 幻想家, 空想家

МРІЙНИК

Drömmare, dagdrömmare, fantast

МРІЙНИК

Drømmer, dagdrømmer, fantast

МРІЙНИК

Drømmer, dagdrømmer, fantast

МРІЙНИК

Мрі́йник, -ка; -ники, -ків

МРІЙНИК

фантазер, п. Дон-Кіхот.

МРІЙНИК

-а m marzyciel

МРІЙНИК

мрійник, -а

МРІЙНИК

мечтатель

МРІЙНИК

მეოცნებე

T: 118