МОТОВИЛЬНИК

мотови́льник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

МОТОВИЛЬНИЦЯ →← МОТОВИЛО

Смотреть что такое МОТОВИЛЬНИК в других словарях:

МОТОВИЛЬНИК

МОТОВИ́ЛО (знаряддя для змотування пряжі), ТА́ЛЬКА діал., МОТОВИ́ЛЬНИК заст. Баба Зінька важко-важко зітхнула, мотаючи починок на мотовильник. Вона пок... смотреть

МОТОВИЛЬНИК

МОТОВИ́ЛЬНИК, а, ч., спец.Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.).

МОТОВИЛЬНИК

-а, ч., спец. Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.).

МОТОВИЛЬНИК

імен. чол. роду, жив.спец.мотовильщик

МОТОВИЛЬНИК

-а, ч. , спец. Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач. ).

МОТОВИЛЬНИК

мотовильник, -а

МОТОВИЛЬНИК

мотовильщик

T: 120