Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
МОЛИ́ТВЕНИК, а, ч.1. Те саме, що молито́вник.Чимчикевич узяв старий молитвеник в дерев'яній, полотном обшитій оправі (І. Франко).2. заст. Той, хто стар... смотреть
-а, ч. 1) Те саме, що молитовник. 2) заст. Той, хто старанно молиться Богу за себе і за інших.
[mołytwenyk]ч.modlitewnik
-а, ч. 1》 Те саме, що молитовник.2》 заст. Той, хто старанно молиться Богу за себе і за інших.
імен. чол. роду
див. Молитовник
див. молільник
м.моли́твенник
молитвеник, -а