МАРНОТРАТ

марнотра́т іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

МАРНОТРАТЕЦЬ →← МАРНОТНИЙ

Смотреть что такое МАРНОТРАТ в других словарях:

МАРНОТРАТ

МАРНОТРА́Т, а, ч.Те саме, що марнотра́тник.– Марнотратові нічого не дам, і говорити більше про це не хочу. З тим повернувся та й пішов з хати до роботи... смотреть

МАРНОТРАТ

МАРНОТРА́ТНИК (той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо), МАРНОТРА́Т, МАРНОТРА́ТЕЦЬ, РОЗТРИ́НЬКУВАЧ розм. — Молодим парубком ти був п... смотреть

МАРНОТРАТ

імен. чол. роду, жив.расточитель

МАРНОТРАТ

-а, ч. Те саме, що марнотратник.

МАРНОТРАТ

марнотратник -а, марнотратець -тця m marnotrawca, rozrzutnik, utracjusz

МАРНОТРАТ

【阳】 爱挥霍的人, 好摆阔的人; 浪费者

МАРНОТРАТ

разг.; = марнотратник, = марнотратець мот, транжир(а), расточитель

МАРНОТРАТ

див. марнотратник

МАРНОТРАТ

Prodigal, spendthrift, waster, squanderer

МАРНОТРАТ

марнотратець, марнотратник, перевідник, ок. розтринькувач.

МАРНОТРАТ

-а, ч. Те саме, що марнотратник.

МАРНОТРАТ

Мантач

МАРНОТРАТ

марнотрат, -а

МАРНОТРАТ

мантач

МАРНОТРАТ

мантач

T: 264