Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
МАРНОВІ́Р, а, ч.Забобонний чоловік.Марновір сумує, якщо хтось на південь, а не на схід з ним молиться (Г. Сковорода).
імен. чол. роду, жив.розм.забобонний чоловiксуевер
-а, ч. Забобонний чоловік.
Fordomsfuld, overtroisk
Superstitious person
-а, ч. Забобонний чоловік.
марновір, -а
ცრუმორწმუნე
суевер