МАРАЛІВНИК

маралівни́к іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

МАРАЛІВНИЦТВО →← МАРАЛ

Смотреть что такое МАРАЛІВНИК в других словарях:

МАРАЛІВНИК

МАРАЛІВНИ́К, а́, ч.Той, хто займається маралівництвом.Потомственний маралівник.

МАРАЛІВНИК

-а, ч. 1) Той, хто займається маралівництвом. 2) Ферма, де розводять маралів.

МАРАЛІВНИК

імен. чол. роду

МАРАЛІВНИК

-а, ч. 1》 Той, хто займається маралівництвом.2》 Ферма, де розводять маралів.

МАРАЛІВНИК

маралівник, -а

T: 165