Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.... смотреть
МАМУ́НЦЯ, і, ж., діал.Пестл. до ма́ма.– Візьміть мене [в ліс], мамунцю, візьміть, може, її [мавку] побачимо! (І. Франко);– Що ж, Ганю, будеш віддаватис... смотреть
маму́нця (маму́ньця) → "мамця"◊ маму́нцю (маму́ньцю) зло́та вигук, що виражає здивування, страх тощо (ср, ст)||мамунцю (мамуньцю) кохана (кухана), мамунцю (мамуньцю) рідна ◊ маму́нцю (маму́ньцю) коха́на (куха́на) = маму́нцю зло́та ◊ маму́нцю (маму́ньцю) рі́дна = маму́нцю зло́та: А то мине там ни булу в маґістраті, я би їм йой, маму́ньцю рідна! (Рудницький)... смотреть
-і, ж., зах. Пестл. до мама.
див. мати
-і, ж. , зах. Пестл. до мама.