Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
МАГНІ́ТИК, а, ч.фіз. Зменш. до магні́т.Водій в кабіні військового “зіла” кладе на щиток і магнітиком притискає путівку (Є. Пашковський);// Невеличкий с... смотреть
-а, ч., фіз. Зменш. до магніт.
імен. чол. родумагнитик
-а, ч. , фіз. Зменш. до магніт.
магнітик, -а