БІЙ

бій іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири бо́ю

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

БІЙКА →← БІЗОНОВИЙ

Смотреть что такое БІЙ в других словарях:

БІЙ

БІЙ, бо́ю, ч.1. Дія за знач. би́тися 2; бійка.Після бою кулаками не махають (прислів'я);Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяг... смотреть

БІЙ

БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯ заст., уроч., БОЙОВИ́ЩЕ заст., уроч., БОЙОВИ́СЬКО заст., уроч., БРАНЬ уроч., ПИ... смотреть

БІЙ

БІЙ, бо́ю, ч. 1. Дія за знач. би́тися 2; бійка. Після бою кулаками не махають (Укр.. присл.., 1955, 268); Він бігав, як роздратований півень, що б’є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Коцюб., II, 1955, 399). 2. Сутичка ворожих військ або військових з’єднань і т. ін. Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути].. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої Переказували (Мирний, II, 1954, 118); Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: "Ми готові йти до бою!" (Л. Укр., I, 1951, 377); Д о бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Бажан, І, 1946, 115). Смерте́льний (сме́ртний) бій — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-пебудь з тих, що б’ються. У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (Коцюб., III, 1956, 285). ◊ Бра́ти з бо́ю (з бо́єм) — здобувати, переборюючи труднощі; Дава́ти (да́ти) бій кому — рішуче виступати проти кого-небудь. Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма (Гур., Життя.., 1954, 26). 3. перен. Змагання, боротьба за що-небудь. Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Фр., XIII, 1954, 80); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (Сос., II, 1958, 168); * Образно. Сильна уперта натура [І. Франка].. цілою вийшла з житейського бою (Коцюб., III, 1956, 26). 4. розм., рідко. Завдавання ударів; покарання. Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть (Сл. Гр.). Би́ти смерте́льним (сме́ртним) бо́єм — бити дуже сильно, жорстоко. Не раз і не два його [конокрада] смертним боєм били дядьки (Стельмах, Хліб.., 1959, 513). 5. Дія за знач. би́ти 5 і звуки, утворювані цією дією. Годинник скрипнув і почав свій бій (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27); "Ура-а!" Брязкіт посуди, бійчарок!.. (Мирний, III, 1954, 262). 6. збірн. Битий посуд, скло, черепиця і т. ін. Як в’яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій (Колг. енц., І, 1956, 113). 7. рідко. Забивання худоби. Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій (Греб., I, 1957, 103). 8. рідко. Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 179.... смотреть

БІЙ

Баталія, битва, бійня, бойня, бойовисько, бойовище, боротьба, брань (заст.), братовбивство, вбивство, герць, двобій, двоборство, зіткнення, змага, кост... смотреть

БІЙ

бою, ч. 1) Дія за знач. битися 2); бійка. 2) Сутичка ворожих військ або військових з'єднань і т. ін. Смертельний бій. 3) перен. Змагання, боротьба за ... смотреть

БІЙ

бою, ч. 1》 Дія за знач. битися 2); бійка.2》 Сутичка ворожих військ або військових з'єднань і т. ін. Смертельний бій.3》 перен. Змагання, боротьба за... смотреть

БІЙ

I1) (сутичка) battle, combat, fight, actionзустрічний бій — encounter attack; амер. meeting engagementбрати з боєм — to take by storm (by force)без бою... смотреть

БІЙ

ви́грати бій. Домогтися, досягти свого; перемогти. Ганна тужить. А ти гадав, що виграв бій, нікчемний переможче, не ти, Захар їй дорогий, Захар їй найдорожчий (П. Дорошко). прийма́ти / прийня́ти бій. Вступати в гарячу суперечку, в полеміку з кимсь; сперечатися, боротися і т. ін. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв).... смотреть

БІЙ

[б'ій]бойу, ор. бойеим, м. (ў) боуйу, мн. боуйі, боуйіў

БІЙ

імен. чол. роду1. дiя за знач. битися; бiйка2. сутичка ворожих вiйськ3. змагання, боротьба за що-небудьбой

БІЙ

【阳】 战斗, 交战В бою 在战斗中Взяти в бою 用战斗取得, 争得

БІЙ

[bij]ч.bitwa

БІЙ

Ярус оборонної башти чи стіни, залежно від ролі у захисті споруди і розташування розрізняються варовий, середній і підошовний.

БІЙ

Де ідуть бої, там є й герої.Війна виявляє справжніх героїв.

БІЙ

(род. бою) 1) бой, сражение, битва, побоище (с большим количеством убитых) 2) (разбитые предметы) собир. бой

БІЙ

бою m bój, bitwa ~ биків walka byków смертельний (смертний) ~ walka na śmierć ż życie поле бою pole bitwy

БІЙ

сутичка, БИТВА, (рукопашний) січа; (за волю) змагання, боротьба, змаг; У ФР. бійка; Р. БИТТЯ.

БІЙ

Барацьбабойзмаганне

БІЙ

Бій, бо́ю, бо́єві, бо́єм, в бою́; бої́, бої́в, боя́м

БІЙ

(бойові дії противників) сутичка, зіткнення, битва, заст. брань.

БІЙ

{бій} бо́йу, ор. бо́йеим, м. (ў) боуйу́, мн. боуйі́, боуйі́ў.

БІЙ

Strid, kamp, slag

БІЙ

Strid, kamp

БІЙ

battle, combat, fight, fighting

БІЙ

Strid, kamp

БІЙ

бій:◊ бій на ко́нях → "кінь"

БІЙ

барацьбабойзмаганне

БІЙ

барацьба бой змаганне

БІЙ

техн. воен. бой

БІЙ

бій, бою

БІЙ

ბრძოლა

БІЙ НАВКУЛАЧКИ

бій навкулачки див. кула́чний бій. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 38.

T: 181